English Йога Комментарии Андрея Сафронова Аспекты йоги Клуб путешественников Фотогалерея Библиотека Контакты Форум Блоги

  Библиотека
Искать: 
В Нашей библиотеке представлены материалы по йоге,
а также вспомогательные материалы к другим разделам сайта.
Воспользуйтесь поиском, чтобы найти интересующую Вас информацию.

Джеймс Маллінсон. «Амрітасіддхі (Amritasiddhi): Тантричний текст буддійського походження, який використовують у практиці хатха-йоґи»

 

Переведено на добровольческих началах для проекта «YogaScience» Юлией Пятночко (Валько).

Куратор проекта: Дмитрий Данилов. 

Корректор: Ольга Черняк, Ольга Прокопчук. Научный редактор: Руслан Кулешов. Дизайн: Александр Котельников.

 

О новых переводах научных статей, посвященных йоге, в рамках проекта «YogaScience» можно узнать:  

1. Подписавшись на наш канал в мессенджере Telegram с мобильных телефонов и ПК: https://telegram.me/YogaScience

2. На странице Украинской федерации йоги (УФЙ) в Facebook –  https://www.facebook.com/Ukrainian.Federation.Yoga



Джеймс Маллінсон. «Амрітасіддхі (Amtasiddhi): Тантричний текст буддійського походження, який використовують у практиці хатха-йоґи»

3 липня 2016 

Джеймс Маллінсон (James Mallinson) 

SOAS, Лондонський університет 

Jm63@soas.ac.uk 

Як і багатьом співавторам цієї праці, мені дуже пощастило, що професор Сандерсон був куратором моєї докторської дисертації, присвяченій критичному аналізу раннього тексту хатха-йоґи «Кхечарівідья» (Khecarīvidyā). Починаючи роботу над текстом і впродовж декількох наступних років, я сподівався, що енциклопедичні знання професора Сандерсона щодо збірки шиваїстських текстів (Śaiva) дадуть нам змогу знайти в ній витоки кхечарі-мудри (khecarīmudrā), головної практики хатха-йоґи згідно Кхечарівідьї (Khecarīvidyā). Однак, попри те, що існує ряд прикладів подібних технік, схоже, в ранніх шиваїстських працях ця практика докладно не описувалася. Впродовж наступних років, коли я більш детально вивчав збірку ранніх текстів хатха-йоґи (порівняно з обширною шиваїстською збіркою, вона дуже маленька, і навіть одна особа може її легко прочитати), я дійшов висновку, що майже всі практики, які відрізняють хатха-йогу від інших методів йоґи, були унікальними у період їх систематизації. Через це їх опис неможливо знайти у збірці більш ранніх шиваїстських текстів, незважаючи на часті твердження в похідних текстах, що хатха-йога сформувалася на основі шиваїстських практик (або «тантри» у широкому значенні).

Проте у збірці текстів хатха-йоґи все ж фігурують поняття тантри.

Кхечарі-мудра, яка є в хатха-йозі, наприклад, також одна з ранніх шиваїстських практик. Коли мене запросили виступити на симпозіумі, організованному в Торонто на честь професора Сандерсона, я вирішив викласти свої доволі невпорядковані думки на цю тему і підготував доповідь під назвою «Шиваїстські ідіоми хатха-йоґи» (Hahayoga’s Śaiva Idiom). Я зрозумів безґрунтовність своїх теорій вже вдома, через кілька місяців після симпозіуму.

______________

*Це чорновий варіант статті для публікації в ювілейній збірці для професора Алексіса Сандерсона, що також включає ідеї авторів, які були учасниками симпозіуму в Торонто у березні 2015 р. Збірка редагується Домініком Гудалом, Шаманом Хатлеєм і Харунага Ісааксоном і буде надрукована видавництвом Brill. Я дякую Алексісу Сандерсону, Пітеру Даніелу Шанто і Джейсону Бірчу за те, що читали зі мною різні редакції видань Амрітасіддхі у 2013–2016 роках; Куртісу Шефферу та Леонарду Ван Дер Куіджпу за те, що поділилися зі мною фотографіями роздруківок з копії мікроплівки зі свідченнями С. Професор Шеффер також люб’язно поділився своїм примірником видання тибетського перекладу Амрітасіддхі (Amtasiddhi), що подається у свідченні С. Я дякую Вісванату Гупті за його допомогу у транскрибуванні манускрипту Грантха М. Моє нещодавнє вивчення Амрітасіддхі (Amtasiddhi) стало можливим завдяки гранту Consolidator Grant Європейської ради досліджень (ERC) для фінансування п’ятирічного Проекту з хатха-йоґи: http://hyp.soas.ac.uk.

 

Разом із двома колишніми студентами професора Сандерсона, докт. Пітером-Даніелем Шанто і докт. Джейсоном Бірчем, я почав читати манускрипт із найбільш раннім текстом, датовний XII ст., який містив описання багатьох основних принципів і практик хатха-йоґи – Амрітасіддхі (Amtasiddhi). На той момент я вже був знайомий з текстом, завдяки професору Сандерсу та іншим, але з більш пізніх варіантів манускрипту. Коли ми прочитали раннє писання, зрозуміли, що Амрітасіддхі укладено в буддійському середовищі в рамках Ваджраяни (Vajrayāna).

Отже моє визначення хатха-йоґи, що містило шиваїстську ідіому, потрібно було ще раз переглянути. Можливо, слід говорити про «тантричне підгрунтя». Але я відкладу міркування на цю тему, а в даній короткій роботі зосереджусь на тексті Амрітасіддхі, зокрема на тих його особливостях, які свідчать про те, що він був складений у рамках Ваджраяни. Зараз я готую критичне видання і переклад цього тексту з коментарями докт. Шанто. Ця стаття є результатом нашої спільної роботи. 

Незважаючи на те, що наша стаття неповна, я впевнений, що висновки щодо походження тексту, які містяться в ній, обґрунтовані (і подальша робота над текстом надасть додаткові і доповнюючі докази) і що вона доволі важлива для виправдання попередньої публікації. Наступні публікації будуть посилатися на твердження, викладені у цьому унікальному тексті. 

 

 Амрітасіддхі (Amtasiddhi)

 

Вперше увагу науковців до важливості Амрітасіддхі привернув професор Куртіс Шеффер (Kurtis Schaeer) у своїй статті, що була надрукована у 2002 році. Я наведу тільки ключові моменти його багатої та глибокої статті. Шеффер зосереджується на тексті манускрипту XII ст., роздруківках фотографій з мікроплівки, якими професор Леонард ван дер Куіджп (Leonard van der Kuijp) поділився зі мною. На час створення мікроплівки манускрипт був у Пекіні, хоча професор Шеффер переконаний, що його повернули до Тибету. Унікальність манускрипту в тому, що він двомовний і має три регістри: санскритський текст, написаний непальським або східно-індійським шрифтом, транслітерація санскриту тибетським рукописним шрифтом і переклад на тибетську тибетським курсивним письмом.

Цей манускрипт має відношення до того, про що йдеться у позначеннях С. Інші зібрані свідчення тексту значно давніші, ніж С (найдавніші датуються XVII ст. К1) . В них редакція видалила або приховала деякі буддійські особливості, що є в С. Ці докази можна розділити на дві групи.

До першої належить єдиний манускрипт Грантха з Державної бібліотеки сходознавства в Майсурі (М2), до другої – сім північно-індійських і непальських манускриптів, два з дослідницього центру Maharaja Man Singh Pustak Prakash у Джодхпурі (J1 та J2 = J) і п’ять з центру непальсько-німецького проекту зі збереження манускриптів (Nepal-German Manuscript Preservation Project). (K1 – K5 = K5). 

Текст Амрітасіддхі складається з 292 віршів, розділених на 35 коротких вівек (vivekas)6. Перші десять вівек знайомлять з йогічним тілом і його складовими. 1–13 вівеки говорять про три методи управління цими складовими (махамудра, махабандха і махаведха – mahāmudrā, mahābandha і mahāvedha), а вівека 14 – про практику (абх'яса – abhyāsa) і варіанти поєднання цих трьох методів. Вівеки 15–18 розповідають про чотири стани шукача, 19–33 – про чотири стани (avasthās) йоґи, а 34–35 – про завершальну трансформацію тіла, що веде до нірвани (nirvāna).7   

 

Амрітасіддхі у традиції хатха-йоґи 

 

Посилання на першоджерела та запозичення. 

Амрітасіддхі – це основоположна робота в текстологічній традиції хатха-йоґи 8. Шеффер (2002: 518–519) наводить цитати з неї в «Йогачінтамані» (Yogacintāmani, близько1600 р. н. е.) і «Хатхапрадіпікаджьотшна» (Hathapradīpikājyotsnā, 1837 р. н.е.) 10. До того ж, кілька текстів хатха-йоґи містять цитати з Амрітасіддхі. В тексті Goraksaśataka, датованому XIII ст., є три піввірші з Амрітасіддхі 11. Vivekamārtanda, що теж найімовірніше написаний у XIII ст., компонує чотири вірші Амрітасіддхі у три.12 Amaraughaprabodha, датований XIV ст., містить шість віршів з Амрітасіддхі і переказує їх в інших джерелах13 Goraksayogaśāstra (XV ст. або раніше) запозичив два з половиною вірші 14 і цитати тексту. Śivasamhitā, датований XV ст., містить найбільше віршів з Амрітасіддхі – 34. 15 Хатхайогапрадіпіка (Hathapradīpikā) має п’ять піввіршів з Амрітасіддхі, але, можливо, вони запозичені з Amaraughaprabodha, так як всі повторювані уривки є також у цьому тексті. 16 

 

Доктринні інновації 

 

Деякі вчення Амрітасіддхі не мають ранніх згадок і є основою більш пізніх текстів хатха-йоґи: відтворені дослівно, як зазначено вище, або обєднанні в нові групи. Це можна підсумувати так:
 

1.                     Йогічне тіло

(а) Амрітасіддхі є першим текстом, що проектує на тіло стародавню трійку: сонце, місяць і вогонь. Ідея місяця в черепі, з якого стікає амріта, є в багатьох більш ранніх тантричних текстах, але та, що про сонце в животі, є новою, як і злиття сонця та вогню.

 

Місяць  

meruśge sthitaś candro dviraakalayā yuta | 

aharniśa tusārābhā sudhā varaty adhomukha ||3.1|| 

Місяць знаходиться на піку Меру і має 16 цифр. Перевернутий догори вниз, він ллє нектар згори вдень і вночі.  

 

Сонце  

madhyamāmūlasasthāne tihati sūryamaala  | kalādvādaśasapūro dīpyamāna svaraśmibhi ||4.1|| ūrdhva vahati dakea tīkamūrti prajāpati | vyāpnoti sakala dehayākāśapathāśrita ||4.2|| grasati candraniryāsa bhramati vāyumaale  | dahati sarvadhātūś. ca sūrya sarvaśarīrake ||4.3||

2d °pathāśrita ] CK4 ; yathāśrita K3, yathāśrita cett.

3b °maṇḍale ] conj. Szántó; °maṇḍalai C, °maṇḍala cett.

«(1) Сфера сонця сяє в основі центрального каналу, довершена 12 “променями”. (2) Володар творінь (Prajāpati) з яскравою зовнішністю рухається вгору по правій стороні. Переміщуючись по пустотах (ākāśapatha) 17 каналів, він пронизує все тіло. (3) Сонце поглинає сік місяця, мандрує в сфері вітру і спалює всі складові у всіх тілах».  

 

Вогонь  

kalābhir daśabhir yukta sūryamaalamadhyastha | vasati vastideśe ca vahnir annavipācaka ||5.1||  

yo vai vahni sa vai sūryo ya  sūrya sa hutāśana | etāv ekātmakau dau sūkmabhedena  bheditau ||5.2||  

1b °madhyastha ] conj.; °madhyata CJK2 K3 K4, °madhyaga Y, °madhyata K1 

1c vasati vastideśe ] conj.; vasati vatideśe C, vasate vastideśe Y, vasatir asthideśe cett. 

2a ekātmakau ] conj. Сандерсон; ekatarau codd. 

2d bheditau ] C; bhedinau cett. 

«(1) У середині сфери сонця в животі живе вогонь, що перетравлює їжу, і має він десять “рукавів”. (2) Вогонь – це сонце; сонце – це вогонь. Обоє виглядають однаково, [але] трохи відрізняються». 

(b) Вживання слова бінду (bindu) у значенні «сІм’я», його ототожнення з амрітою, що капає з місяця і яку треба зберегти для життя, а також приналежність і чоловікам, і жінкам – це все нові ідеї, висловлені в Амрітасіддхі і процитовані у більш пізніх текстах хатха-йоґи. 

i. adhaś candrāmta  yāti tadā mtyur nā bhavet ||4.11||

11a yāti ] K; yati C, °mta yasya J

«Нектар безсмертя лине з місяця донизу; в результаті людина помирає».

іі. bindupātena vddhatva mtyur bhavati dehinām ||21.3|| «Падіння бінду спричиняє старіння людини [і] її смерть». 

ііі. sa bindur dvividho jñeya pauruo vanitābhava |

bīja ca paurua prokta rajaś ca strīsamudbhavam ||7.8|| anayor bāhyayogena si samjāyate nām. | yadābhyantarato yogas tadā yogīti gīyate ||7.9||

kāmarūpe vased binduāgārasya koare |

pūragiri mudā sparśād vrajati madhyamāpathe ||7.10|| yonimadhye mahāketre javāsindūrasannibham |  

rajo vasati jantūnā devītattvasamāśritam ||7.11|| binduś candramayo jñeyo raja sūryamayas tathā | anayo sagama sādhyah kūāgāre ’tidurghae. ||7.12||

9cd yadābhyantarato yogas tadā yogīti gīyate ] CHPJ; yadā tv abhyantare yogas tadā yogo hi bhayate. cett.

 10a kāmarūpe ] C; kāmarūpo J

 10b kūāgārasya° ] em.; kuāgārasya C; kūādhāraya J J , kūādhārasya K K K   10d pūragirim ] C (Tibetan transcription); pūragiri. cett. _ mudā ] C;

sadā J

10d vrajati ] C; rājanti cett.

11d °samāśritam ] conj. Sanderson; samādhtam C, °samāvta K , samāvta cett.

12d kūāgāre. ] kuāgāre. C  

«(8) Відомо, що бінду буває двох видів: чоловіче та жіноче. Кажуть, що сімя (bīja) чоловічого роду, а раджас (жіноча репродуктивна рідина) – жіночого. (9) В результаті їх зовнішнього злиття створюються люди. Коли вони зливаються внутрішньо, то одного називають йогом. (10) Бінду міститься в Kāmarūpa у глибинах багатоповерхового палацу (kūāgārasya). 18 Після дотику, з насолодою воно йде до Pūrnagiri по центральному каналу. (11) Раджас міститься на великому священному полі у промежині (yonimadhye). 

Воно таке червоне, як китайська троянда, і знаходить притулок у божественному елементі (devītattvasamāśritam). (12) Відомо, що бінду (bindu) – з місяця, а раджас – із сонця. Їх злиття має відбуватись у найнедоступнішому багатоповерховому палаці».

(c) Зв’язок між мисленням і диханням вивчався ще з часів «Чхандогья Упанішади» (Chāndogya Upanisad). (6.8.2). Амрітасіддхі (Amtasiddhi) – перший текст, де йдеться про те, що мислення, дихання і бінду поєднані, і це твердження можна знайти у багатьох пізніших текстах хатха-йоґи. 

calaty aya yadā vāyus tadā binduś cala smta | binduś calati yasyāya citta tasyaiva cañcalam ||7.17|| 

17a calaty aya yadā ] C; yadāyan calate M , yadā cacalate JK, calaty ea yadā Y H J

17b cala smrta ] JKY H J; cala smta C, ca cañcala M

17c binduś calati yasyāya ] C; yasyāyan calate bindu M , yasyāya calate binduś JK, binduś calati yasyānge˙ Y H J

17d tasyaiva ] CKY H J; tasthyai  M , tathaiva J

«Коли дихання коливається, бінду рухається; розум того, чиє бінду рухається, неcпокійний».

(d) Три грантхи (granthis).

Ідея системи трьох грантх Амрітасіддхі – брахми°, вішну° і рудри°, – розташованих уздовж центрального каналу тіла, які має пронизувати махаведха (mahāvedha) (13.10–11), дуже поширена в пізніх текстах хатха-йоґи.

2.                     Три практики: махамудра (mahāmudrā), махабандха (mahābandha), махаведха (mahāvedha) (вівеки 11–13). 

Ці практики, які включють тілесні позиції та контроль дихання, застосовуються для того, щоб повітря при вдохові увійшло в центральний канал і піднялося вверх. Вони є нововведеннями Амрітасіддхі і подаються у всіх наступних текстах хатха-йоґи, хоча іноді мають інші імена. 

3.                     Чотири авастхи (avasthās) 

Чотири авастхи, «стани» або «стадії» практики йоґи (арамбха (ārambha), гата (ghata), paricaya (парічая), ніспанна (nispanna/nispatti), наведені в Амрітасіддхі (вівеки 19–33), описані і в багатьох санскритських текстах хатха-йоґи, а також згадуються у старому тексті Горахбані на хінді (шабди 136–139).

Окрім того, у вівеці 14 (абх'яса (abhyāsa) «практика») Амрітасіддхі детально описані, на відміну від інших текстів, внутрішні процеси, спричинені цими методами, в тому числі дихання.

 

Ознаки буддизму в Амрітасіддхі 

 

В своєму аналізі Амрітассідхі (2002:521–524) Шеффер підкреслює, що цей текст унікальний серед тибетських буддійських праць, оскільки вважається, що його вчення присвячені дживанмукті (jīvanmukti), «звільненню при житті», і роблять йогіна подібним до Шиви. Однак, незважаючи на ці шиваїстські ознаки, детальне читання манускрипту С (двомовного свідчення тексту, датованого XII ст.), доводить, що текст був складений в рамках Ваджраяни. Далі в ньому протиставляються його вчення з вченнями інших ваджраянських шкіл, а не шиваїстських. 

Наведені нижче приклади свідчать, що манускрипт С в цілому наводить найкраще тлумачення тексту і подає буддійські вчення незмінними. В інших манускриптах саме буддійські доктрини, що містяться в С, або випадково включені, або неправильно трактовані (іноді представлені у викривлених формах), або навмисне змінені чи опущені.

Деякі з ознак буддизму в тексті доволі двозначні та неясні, тому редакторам тексту складно їх зберегти, і це помітно в більш пізніх свідченнях. Тому існує кілька варіантів термінології Ваджраяни (або буддійських): махамудра (mahāmudrā) (вівеки 11 і 31), ваджрапанджара (vajrapañjara) (7.26d), джнанасамбхара (jñānasambhāra) (6.9c, 20.2bc), шунья (śūnya) (8.2a, 8.8d, 8.10d, 19.15a, 20.7b, 25.1c), ніспанна (nispanna) (19.2c, 31.1c) та абхісека (abhiseka) (13.15a). Також в Амрітасіддхі 7.4 згадується таке поняття Ваджраяни, як чотири види насолоди:20  

ānandā ye prakathyante viramāntā śarīrata | 

te 'pi bindūdbhavā sarve jyotsnā candrabhavā yathā ||7.4|| 

c °āntāh. ] °āmtā. JK 

«[Чотири] тілесні насолоди, останньою з яких є [насолода] припинення, сходять з бінду, так, як місячне світло сходить з місяця».

Інші буддійські ознаки тексту, знайдені в С, були навмисне опущені або змінені в пізніших свідченнях. Приклади наведені нижче. Цей список не є вичерпним; ймовірно, при подальшому детальному тлумаченні тексту буде знайдено більше прикладів.


1.                     Чіннамаста (Chinnamastā)

Манускрипт С відкриває вірш срагдхара мангала (sragdharā mangala) на честь богині Чіннамасти (Chinnamastā):   

nābhau śubhrāravinda tadupari vimala maala caaraśme sasārasyaikasārā tribhuvanajananī dharmavartmodayā yā | tasmin madhye trimārge tritayatanudharā chinnamastā praśastā tām. vande jñānarūpā maranabhayaharā yoginī yogamudrām || 

a śubhrā° ] C; candrā° M2    _ vimala ] C; vivara M2 

c tasmin ] C; tasyā M    _ tri° ] M2 ; tre° C   _ chinnamastā praśastā ] C;  

cittahasthā praśastā M2  

d tām. vande jñānarūpā ] C; vande jñānasvarūpā M2 

«В зоні пупка лежить білий лотос. На його вершині – чиста куля сонця. В середині, на перетині трьох шляхів, – та, яка є суттю сансари [і] та, яку величають Чіннамастою (Chinnamastā), “та, голова якої відрізана”. Я поклоняюсь їй, тій, що усуває загрозу смерті, йогині, знаку йоґи».

До XVI ст. Чіннамаста не згадується в не-буддійських текстах (Бюнеманн, 2000:37). Її ваджраянське походження підтвердив Сандерсон (2009:240–241). Він відзначає, що епітет дхармодая (dharmodayā), який згадується в Амрітасіддхі як дхармавармодая, є «виключно буддистським». Можна заперечити і сказати, що цей мангальський (mangala) вірш доповнив текст після того, як він був відредагований ваджраянською традицією. Вірш також зустрічається в манускрипті Гранха М2 – зміненим: ім’я Чіннамасти подається в ньому як Чіттахастха (Cittahasthā), але епітети дхармавартмодая (dharmavartmodayā) і трітаятанудхара (tritayatanudharā) збережені. Раджастанський та непальський манускрипти не містять цього вірша.  

2. чандоха (chandoha)   

В Амрітасіддхі 1.16, в манускрипті С вживається характерний буддійський термін чандоха:21  

sāgarā saritas tatra ketrāi ketrapālakā | chandohā puyatīrthāni pīhāni pīhadevatā ||1.16||

16c chandohā ] em.; chandohā C, sambhedā M2 JK

«Існують океани, річки, регіони [і] хранителі регіонів; місця збору (чандохи), священні місця, престоли [божеств] і божества престолів».

В шиваїстських текстах чандоха вживається як самдоха.22 Всі манускрипти, крім С, подають sambhedāh, але це невірно. Є припущення, що вони походять від кореня sadohā, але переписувач цього не зрозумів.  

3. Чотири елементи

Амрітасіддхі 6.2 перелічує чотири фізичні елементи: 

pthivyādīni catvāri vidhtāni pthak pthak ||6.2|| 

2a catvāri] C; tattvāni cett.

«Чотири [елементи] – земля і т. д. – розділені [диханням]».

В шиваїстській та інших індуїстських традиціях є п’ять первинних фізичних елементів. Тому наступні манускрипти замінюють чатварі (catvāri) – «чотири» на таттвані (tattvāni) – «елементи». 

4. Кутагара (āgāra) 

Цей термін дуже поширений у ваджраянських працях. Він позначає «багатоповерховий палац» в середині мандали (Регль, 2012:442). Його немає в шиваїстських текстах, і він не зустрічається в пізніших північно-індійських і непальських свідченнях Амрітасіддхі.

7.10ab kāmarūpe vased binduāgārasya koare. |

10a °rūpe ] CM ; °rūpo JK

10b kūāgārasya ] C, _ūāgārasya M , kūādhāraya° J, kūādhārasya K

«Бінду спочиває в Камарупі (Kāmarūpa) 23, у глибині багатоповерхового палацу».  

5. Тріваджра (trivajra) 

8.21 в С наводить три ваджри (vajras), тобто типову ваджраянську тріаду: кайя (kāya), вак (vāk) і чітта (citta). В інших джерелах тріваджранам вживається як тріварганам.   

trivajrāā samāveśas tadā vai jāyate dhruvam ||8.21||  

21c trivajrāā ] C; trivargāā M2 JK 

«Сила всмоктування трьома ваджрами неодмінно зросте». 

6. Трікая (trikāya)

Посилання на буддійське визначення трикомпонентного тіла зустрічається в більш пізніх джерелах: 

sarvajñatva trikāyasya sarvajñānāvabodhakam |lakaa siddhacittasya jñātavya jñānaśālibhi ||29.2||

2a °kāyasya ] C2; °kālasya M , °kāryasya JK

2b °bodhakam ] CM2; °bodhanam JK

2c siddhacittasya ] C; siddhivit tasya JK

«Знаючий має володіти всеосяжним знанням, яке дає повне розуміння трикомпонентного тіла. Це ознака того, що мислення опановане».  

7. Будда (buddha) 

Вірші в С, де вживається (або вживалося архетипічне слово) buddha, змінені в більш пізніх свідченнях.   

bindur buddha śivo bindur bindur viuh Prajāpati | bindu sarvagato devo bindus trailokyadarpaa ||7.15||  

15a buddha ] em.; vrddha C, ūrdhva сett. 

«Біндуце Будда, біндуце Шива, біндуце Вішну, володар творінь, біндуце всюдисущий бог, біндуце дзеркало трьох світів». 

32.3ab tāvad buddho 'py asiddho 'sau nara sāriko mata | 

3a buddho ] C; *ddho M2 , dvo J1 , siddho J2 , vaddho K

«Навіть Будда, доки він [залишається] недосконалий [за допомогою практики, викладеній в Амрітасіддхі], вважається земною людиною».  

8. Свадхіштхана (svādhisthāna) йога 

В Амрітасіддхі двічі згадується свадхіштхана (svādhisthāna) йога. Цей метод полягає в уявленні себе божеством і є основним у вченнях багатьох ваджраянських текстів (напр. Гухьясамаджа (Guhyasamaja) 7.2, де він називається свадхідаіватайога (svadhidaivatayoga), і Панчакрама (Pancakrama), третя крама якого називається свадхіштханакрама (svādhisthānakrama)). У двох віршах Амрітасіддхі, поданих нижче, йдеться про те, що методи свадхіштхана йоґи неефективні. Щоб досягнути цілей йоґи, потрібно слідувати практиці, викладеній в Амрітасіддхі. Пізніші свідчення тексту не містять вірного розуміння поняття свадхіштханена йогена (svadhisthanena yogena) і говорять про те, що свадхіштхана (svādhisthāna) є другою з шести чакр системи, яка описується в багатьох текстах хатха-йоґи (але не в Амрітасіддхі, де немає згадок про чакри (cakras)). yogena в них замінена на margena, у спробі використати цей термін для описання шляху в йогічному тілі.  

svādhisthānena yogena yasya citta prasādhyate | śilā carvati mohena tita kha pibaty api ||8.9||

9a yogena ] C; mārgea M2JK    9b yasya ] JK; yastuś C, yatna M    ●prasā-

dhyate ] M2JK; prasādhyati C

«Той, хто намагається контролювати своє мислення за допомогою вигаданої самотужки йоґи, оманливо жує камінь і спрагло п’є небо».   

svādhihānena yogena na ksīyete guau nām | 

asti mudrā viśeea Gurumukhābjasabhavā ||10.11|| 

11a yogena ] C; mārge